Бутерброди 

 Це слово пішло від німецького «butterbrot» та у перекладі на українську означає «хліб із маслом». В Україні бутерброди інколи називають накладанцями (тобто накладати щось на хліб), а в англомовних країнах, як правило, тільки тостами.

Сьогодні ця страва означає не лише «хліб із маслом», а й будь-який шматочок хліба із будь-яким додатком зверху: від класичної ковбаси з сиром до багатошарових «начинок» із різних сортів м’яса, овочів, фруктів, зелені, соусів та паштетів. Наприклад, національна страва Данії під назвою сморреброд являє собою шматок хліба із вежею різних додатків.

Сендвіч — це той самий бутерброд, тільки закритий. Він може бути солодким або солоним, його можна робити як із хлібу для тостів, так і з цілого багету, булочок або навіть круасанів. Той самий бургер, насправді, — сендвіч із котлетою. Просто котлету кладуть не поміж скибочок хліба, а у розрізану навпіл круглу булочку.

В Італії закрити сендвічі називаються «паніні», вони можуть бути як холодними, так і гарячими. А у США та Канаді поширені сендвічі трикутної форми, які називають «клубними сендвічами». Як правило, два клубні сендвічі — це розрізаний по діагоналі один сендвіч, що складається із прямокутних тостів. Ви такі стовідсотково бачили, вони зазвичай продаються у магазинах або автоматах по дві штуки у пластиковій або картонній упаковці.

Саме слово «сендвіч» пішло від Джона Монтегю, Четвертого графа Сендвічського, лондонського міністра і гравця, що жив у 18 сторіччі.  Згідно із легендою, старий Джон винайшов сендвіч у 1762 під час гри у крибедж. Гра тривала кілька годин поспіль і граф геть не мав часу на обід. Аби не бруднити рук, Джон Монтегю замовив у слуги, щоб йому подали їжу між двома скибочками хліба. Його друзям-гравцям сподобався такий спосіб їжі без відриву від гри, і вони теж замовили «хліб по-сендвічськи».

А от канапки — трохи  інша історія. Саме слово «канапка» пішло від французького canapé, що у перекладі означає «диван» і «канапу». Бутерброди цим словом почали називати, оскільки шматочки шинки, сиру, томатів та інші складові складали на булку чи батон ніби подушки на дивані.

Словом «канапе» в українській мові переважно називають крихітні бутерброди та фінгер-фуд — банкетну закуску завбільшки з палець. Водночас на Західній Україні словом «канапка» називають будь-який бутерброд. А у польській мові слово kanapka вживається щодо сендвічів.

В Італії закуски-канапки називають «брускети», а от в Іспанії вони носять назву «пінчос» та подаються в барах Іспанії до пива або червоного вина. «Брускета» у перекладі з італійської означає «запікати на вуглях», її відмінна риса від усіх інших бутербродів у тому, що скибочки хліба попередньо обсмажують на грилі чи на сковорідці без олії — тобто підсушують.

А от назва «пінчо» походить від іспанського «шпажка», оскільки для скріплення компонентів закуски часто використовували дерев’яні шпажки. Зазвичай це невеликий шматок хліба (як правило, багета) із різними видами закуски на ньому. У великих іспанських містах, наприклад, таких як Віторія та Більбао, регулярно влаштовують конкурси на найкращі пінчос регіону.

А це наші українські бутерброди